Для чіткого розуміння, навіщо нам потрібно знати витрати на підтримання природної родючості ґрунтів, вважаємо за доцільне ознайомитись з  цим ессе.
     Ми керуємось аксіомою - наука поза політикою!
     ІІІ. Витрати на підтримання природної родючості ґрунтів.
     Народ України вважає головним економічним показником  курс гривні. Люди прекрасно розуміють - гривня падає, то ціни зростають, а їх заощадження знецінюються.
     Таким інтегральним показником для природної родючості ґрунту є  вміст гумусу. 
     Саме баланс гумусу найбільш повно відбиває екологічну сутність господарської діяльності Людини розумної.
     В наших розрахунках баланс гумусу визначено у наступний спосіб: [1]
  , (13)
     де:  Бг — баланс гумусу в ґрунті ( ) т/га; Тут
     Бе й Вау - винос гумусу, відповідно, в процесі ерозії ґрунтів і з урожаєм сільськогосподарських культур, т/га;
     Поу й Про - надходження органічної речовини й гумусу в ґрунт, відповідно, з органічними добривами й рослинними залишками, т/га.
     Винос гумусу в процесі ерозії ґрунтів обчислено за формулою:
          Ве = (А+Ер)*Р ,                                                                                                     (14)
    де P - вміст гумусу в ґрунті, у відсотках;
        А - об'ємна вага змитого ґрунту, т/га.
       Ер - об'ємна вага ґрунту, що видувається, т/га.
     Розмір мінералізації гумусу (виносу з урожаєм) у т/га залежить від загального змісту гумусу в орному шарі, ступені його стійкості при різних системах оброблення й кліматичних умов і визначався за дещо зміненою формулою (Греков В.О., 2011):
          Вау = G*H*dV*Kм*kk,                                                                                      (15)
    де G - вміст гумусу в ґрунті, %
    H - глибина гумусового горизонту, см;
    dV - щільність ґрунтів, г/см3;
    Kм - коефіцієнт мінералізації гумусу;
    kk - відносний індекс біологічної продуктивності – враховує умови конкретного ґрунтово-кліматичної зони: Полісся та Передгірські і гірські райони - 0.93, Лісостеп – 1.065, Степ - 1.16.
     Надходження органічної речовини, а отже й гумусу в ґрунт, визначено наступними методами.
     Від урожайності і виду культури залежить кількість утворених рослинних залишок (кореневих та пожнивних), залежить накопичення гумусу, яке відбувається в процесі розкладання цих залишків. Знаючи коефіцієнт гуміфікації рослинних залишків і їхню кількість, можна визначити нагромадження гумусу (Про, т/га) за формулою:
                                                                                         ,                                                   (16)
    де: Кро — коефіцієнт виходу рослинних решток, включаючи коріння, відносно урожаю основної продукції;
    Уо — урожайність культури, ц/га;
    Ки — коефіцієнт гуміфікації рослинних залишків;
    0,1 - коефіцієнт переведення в тонни з гектара.
     У розрахунки балансу гумусу включаються надходження в ґрунт органічних добрив (Поу). Для перерахування органічної речовини в гумус ізогумусовий коефіцієнт прийнято на рівні 0,1.
     Обчислення значень Поу проводилось за формулою:
                     ,                                                        (17)
     де Hi - обсяг внесених органічних добрив I-го виду, т;
    Ki - коефіцієнт переведення органічних добрив у підстилковий гній.
    Результати розрахунків представлені в таблицях  24-30.
3.1. Розрахунок втрат ґрунту внаслідок водної ерозії.
 Визначення потенційної ерозії під впливом дощів
     В основу одержання кількісної оцінки небезпеки водної ерозії покладена математична модель, що відповідає  ДЕРЖСТАНДАРТ 17.4.4.03-86 «Метод визначення потенційної небезпеки ерозії під впливом дощів».
     Відповідно до вищевказаного стандарту потенційну небезпеку ерозії ґрунтів під впливом дощів (річні ґрунтові втрати) у тоннах на гектар обчислено за формулою: 
A=RKLSCP, ( 18 )
де: R - фактор ерозійної небезпеки дощів;
К - фактор піддатливості ґрунтів ерозії, т/га;
L - фактор довжини схилу;
S - фактор крутості схилу; 
С - фактор рослинності й сівозміни;
Р - фактор ефективності протиерозійних заходів.
Таблиця 24
Миколайович, це потенційний змив ґрунту на Вашій земельній ділянці внаслідок ДОЩОВИХ ЗЛИВ, т/га.*
Шифр агрогруп R - фактор ерозійної небезпеки дощів Фактор крутості схилу, % Вміст гумусу, % К - фактор піддатливості ґрунтів ерозії, т/га Змиа ґрунту на пару, т/га Змив ґрунту під озимою пшеницею, т/га ґрунтоутворення, тонн/га/рік ± Різниця між змивом та ґрунтоутворенням
15в #ЗНАЧ! 2,62 1,6 0,13 ###### ###### 5,09 #ЗНАЧ!
20б #ЗНАЧ! 2,62 1,0 0,26 ###### ###### 4,31 #ЗНАЧ!
150! #ЗНАЧ! 2,62   0,32 ###### ###### 14,30 #ЗНАЧ!
В середньому ###### 2,62 0,81 0,24 ###### ###### 8,58 #ЗНАЧ!
     *В розрахунках фактор Р дорівнює 1, схил - опуклий, експозиція схилу - пд , довжина стоку дорівнює ширині поля - 700 метрів.
     Слід відзначити, що згідно ГОСТ 17.4.4.03-86,  допустима норма ерозії ґрунтів - це максимальна кількість змитого ґрунту з гектару, котре не перевищує швидкість ґрунтоутворення.
 3.2 Визначення потенційної ерозії внаслідок весняної повені
     Цілком зрозуміло, що будь які інженерні розрахунки мають виконуватись на підставі державних стандартів, норм і правил. Інженер-землевпорядник не виключення.
     Для визначення потенційної ерозії внаслідок весняної повені використано ВСН 04-77 «Інструкція з визначення розрахункових гідрологічних характеристик при проектуванні протиерозійних заходів на Європейській території СРСР».
     Звертаємо Вашу увагу на те, що і ГОСТ 17.4.4.03-86 і ВСН 04-77 були прийняті у минулому сторіччі. Втім нічого кращого офіційно затвердженого на цей час не існує
     Модуль стоку наносів за період весняної повені розраховується за формулою:
(19)
     Ms,h% - модуль стоку наносів за період весняної повені, т/га;
     hp% - шар стоку за період весняної повені заданої імовірності перевищення Р%, мм;
     а – параметр, який залежить від типу рівчакової мережі на схилі та від агротехнічного фону;
     b – коефіцієнт, який враховує вплив агротехнічного фону за попередній рік на змив з пару і просапних культур;
     k1 - коефіцієнт, який враховує крутизну схилу.
Таблиця 25
Миколайович, це потенційний змив ґрунту на Вашій земельній ділянці внаслідок танення СНІГУ, т/га.*
Шифр агрогруп Кількість опадів у вигляді снігу, мм Випаровування снігу, мм Весняний шар стоку 1 % забезпеченості, мм Щільність ґрунту, г/см³ Поглинання стоку ґрунтом, мм Фактор крутості схилу, ‰ Фактор довжини  і експозиції схилу Змив ґрунту під озимою пшеницею, т/га
15в 122 ###### ###### 1,45 44 0,27 3,E-03 #ЗНАЧ!
20б 122 ###### ###### 1,53 40 0,27 3,E-03 #ЗНАЧ!
150! 122 ###### ###### 1,15 56 0,27 3,E-03 #ЗНАЧ!
Середнє 122 ###### ###### 1,35 48 0,27 3,E-03 #ЗНАЧ!
     *В розрахунках фактор b дорівнює 1, схил - опуклий, експозиція схилу - пд, довжина стоку дорівнює ширині поля - 700 метрів.
#ЗНАЧ!
    Учені пропонують різні шкали й підходи до оцінки інтенсивності ерозійних процесів.
Таблиця 26
Інтенсивність площинного змиву
Категорія інтенсивності Кількість змитого матеріалу з гектара, т/га за
Заславським, 1981 Івоніним, 1986 Robert P. Stone, США
Незначна < 0.5 - -
Слабка (припустима) 0.5-1.0 до 5.0 <7.4
Середня 1.0-5.0 5.0-10.0 7.4-12.4
Сильна 5.0-10.0 10.0-20.0 12.4-24.7
Дуже сильна >10.0 20.0-50.0 24.7-37.1
Надзвичайно сильна - > 50.0 > 37.1
#ЗНАЧ!
3.3. Розрахунок втрат ґрунту внаслідок вітрової ерозії.
     Вітрова ерозія, як фізичний процес, носить імовірнісний характер і може проявлятися лише при сполученні в часі й просторі основних факторів, що сприяють її розвитку.
     Це, у першу чергу, наявність вітру зі швидкістю вище критичної й незахищеність або слабка захищеність поверхні ґрунту рослинним покривом і інші фактори.
     Так як ДСТУ по розрахунку вітрової ерозії в Державі не існує, скористаємось загальною математичною моделлю Бочарова-Шиятого в модифікації "Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського", (Методичні ...2010). Ця модель прогнозного розрахунку вітрової ерозії має вигляд:
т/га, ( 20 )
 де: a -  показник ступеня, що залежить від генетичних властивостей ґрунту;
b -  такий же показник, але залежить крім того від характеру поверхні ґрунту;
k -  грудкуватість поверхневого шару;
Ks -  коефіцієнт руйнування агрегатів;
t -  середня багаторічна кількість годин із проявами вітрової ерозії;
Vmax -  середня максимальна швидкість вітру під час вітрової ерозії 20% забезпеченості;
Vаеr -  швидкість повітряного потоку в аеродинамічній трубі;
0.1- переклад т/га за годину.
     Розрахунки виконано по пшениці озимій - відкрита поверхня і відсутність механічних перешкод з урахуванням наявності рослинності (рослинних решток).
Таблиця 27
Носівська міська рада. Характеристика інтенсивності вітрів.
Місяць Середня швидкість вітру, м/сек* Днів зі швидкістю вітру > 15 м/сек* Часів зі швидкістю вітру > 15 м/сек Теж саме, 20 % забезпеченості
Січень 4,5 0,6 14,4 2,9
Лютий 4,4 1,1 26,4 5,3
Березень 4,4 0,9 21,6 4,3
Квітень 4,2 0,8 19,2 3,8
Травень 3,8 0,8 19,2 3,8
Червень 3,5 0,6 14,4 2,9
Липень 3,3 0,1 2,4 0,5
Серпень 3,3 0,1 2,4 0,5
Вересень 3,7 0,5 12,0 2,4
Жовтень 4,1 0,6 14,4 2,9
Листопад 4,4 0,6 14,4 2,9
Грудень 4,4 0,8 19,2 3,8
За рік 4,0 7,5 180 36
     * за даними метеостанції «Ніжин» на висоті флюгера 13 метрів.
http://www.meteoprog.ua/pictures/editor/image/%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0.jpg
     Дані табл. 27 свідчать, що на території, на якій розташована Носівська міська рада, найбільш сильні вітри припадають на лютий та березень місяцях і складають 48 годин. Повний штіль в даній місцевості спостерігається на протязі 6 діб.
     Мал. 5. Носівська міська рада. Основні характеристики вітрів на протязі року.
     Наведених даних достатньо для виконання розрахунків кількісного прогнозу втрат ґрунту в наслідок дії ветрової ерозії.
Таблиця 28
Миколайович, це втрати ґрунту на Вашій земельній ділянці у результаті дії ВІТРУ *.
Шифр агрогруп Регресійні коефіцієнти Грудкуватість K, % Коефіцієнт руйнування агрегатів Ks 10а-б*к V max, м/сек  t  Пилові бурі, годин за рік Видування ґрунту, т/га
а b
15в                
20б                
150!                
В середньому по ділянці Нема
     * Без урахування ґрунтозахисної спроможності культур.
     Аналізуючи дані табл.  28 розумієш, що 0 тонн із гектара начебто забагато. Але наскільки? 
      Слід зазначити, що держава не затвердила гранично припустимих норм вітрової ерозії, тому зупинимося на підході запропонованому С. Ю. Булигіним.
     Суть цього методу полягає в зіставлення швидкості втрат ґрунтів від ерозії зі швидкістю ґрунтоутворюючого процесу.
    Для цього  0 ділимо на 5  и отримуємо 0. У стільки разів процес вивітрювання перевищує процес ґрунтоутворення.
     Тепер звертаємося до табл. 29 і в графі «Дефляція (раз)» шукаємо наш діапазон.
Таблиця 29
Нормативи якісно різних ступенів вітроерозійних процесів і посух
Стан земель Дефляція (раз) Заходи  щодо поліпшення ситуації
Нормальний  в 0 - 20 Звичайні або ґрунтозахисні технології, система лісосмуг по інструкціях.
Задовільний в 20 - 30 Зниження родючість ґрунтів до 10%. Застосування мінімальних, "нульових" технологій, система лісосмуг на відстанях не більше 20-кратної висоти насаджень.
Передкризовий в 30 - 50 Родючість ґрунтів знижується більш ніж на 10%. Потрібні інженерні розрахунки втрат ґрунту з конкретного поля й оптимальних відстаней між основними лісосмугами 
Кризовий в 30- 50 Теж саме й підбір с/г культур, технології вологозбереження, снігозатримання.
в 50-100 Зниження родючості ґрунтів до 25-30%. Сформовані на принципах інженерних споруджень агроландшафти не завжди створюють умови для підвищення родючості ґрунтів. 
Катастрофічний стан в 50-100 Те ж саме, вологозберігаючі технології.
в 100-200 и більше Родючість ґрунтів знижується більш ніж на 30%. Забруднення радіонуклідами. З'являються загально ландшафтні зміни. Необхідні зміни в співвідношенні площ основних угідь:  зменшення ріллі й поширення пасовищ, косовиць, меліоративних лісонасаджень. Це межа, за якої повернення до нормального стану  без спеціальних меліорацій і радикальної зміни системи господарства неможливо.
     Взагалі то, Миколайович, при розрахунках втрат ґрунту від ерозії потрібні інженерні розрахунки      Переконуємося, що ступінь ґрунтоутворення на агрогрупі 15в нормальна з усіма наслідками, що випливають.
3.4. Мінералізації гумусу
     Процес розкладання гумусу ґрунтовими мікроорганізмами до простих речовин, які можуть засвоюватись рослинами, називається "Мінералізація гумусу". 
     При мінералізації гумусу тривають процеси поступового звільнення необхідних рослинам елементів живлення. Крім того, гумус служить коморою для великого числа органічних сполук, які звільняються в ході розкладання органічної речовини в ґрунті або синтезованих мікроорганізмами: антибіотиків, гормонів і каталізаторів, значення яких для біологічної діяльності ґрунтів абсолютно очевидно, але ще недостатньо вивчено.
Таблиця 30
Миколайович, це розрахунок втрат гумусу.
Шифр агрогрупи - коефіцієнт мінералізації гумусу G - вміст гумусу в ґрунті, % dV - щільність ґрунтів, г/см3;  kk - індекс біологічної продуктивності Втрати гумусу під урожай, т/га Втрати  гумусу в результаті водної ерозії, т/га Втрати  гумусу в результаті дефляції, т/га Всього втрат гумусу, т/га
15в 5,E-03 1,60 1,45 1,07 1,19 ######   #ЗНАЧ!
20б 5,E-03 1,00 1,53 1,07 1,11 ######   #ЗНАЧ!
150! 5,E-03   1,15 1,07 0,73 ######   #ЗНАЧ!
Середнє 5,E-03 0,81 1,35 1,07 0,99 ######   #ЗНАЧ!
#ЗНАЧ!
Таблиця 31
Миколайович, це накопичення та загальний баланс гумусу
Шифр агрогрупи Урожайність, ц/га Вихід соломи, ц/га Індекс гуміфікації Пожнивні рештки. ц/га Кореневі залишки, ц/га Індекс гуміфікації Накопичення гумусу, т/га Баланс гумусу, т/га Гумус пожнивні+кореневі залишки, т/га Втрати гумусу - попередні, т/га
15в 23,3 40,2 0,23 8,8 17,5 0,25 1,59 #ЗНАЧ! 0,657683 #ЗНАЧ!
20б 21,5 38,1 0,23 8,2 16,3 0,25 1,50 #ЗНАЧ! 0,612732 #ЗНАЧ!
150! 13,4 27,9 0,23 5,6 10,5 0,25 1,05 #ЗНАЧ! 0,403095 #ЗНАЧ!
Середнє 18,9 34,8 0,23 7,39 14,40 0,25 1,35 #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ!
#ЗНАЧ! Солома #ЗНАЧ! #ЗНАЧ!
       При формуванні урожаю рослинам, поряд з водним, тепловим, фотосинтетичним і органічним живленнями, потрібне і мінеральне.
       Якщо тепло, волога і світло є поновлюваними джерелами, то гумус і мінеральні сполуки ми повинні повернути в "комору"! Повернення щось коштує, а це "щось" суттєво зменшує наш чистий операційний доход.
Таблиця 32
Миколайович, це розрахунок БАЛАНСУ мінерального живлення на Вашій земельній ділянці, кг.
Шифр агрогрупи 15в 20б 150! Середня
Урожайність, ц/га 23,3 21,5 13,4 18,9
Винос поживних речовин
Норматив, кг на 1 ц врожаю N 2,89 2,89 2,89 2,89
P2O5 2,89 2,89 2,89 2,89
K2O 2,89 2,89 2,89 2,89
з урожаєм, кг/га N 67,22 62,18 38,65 54,5
P2O5 67,22 62,18 38,65 54,5
K2O 67,22 62,18 38,65 54,5
Надходження з:
Насінням N 5,50 5,50 5,50 5,5
P2O5 1,87 1,87 1,87 1,9
K2O 1,14 1,14 1,14 1,1
Гноєм N #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ!
P2O5 #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ!
K2O #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ!
Соломою N #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ!
P2O5 #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ!
K2O #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ!
Пожнивно-кореневими залишками N 8,16 7,60 5,00 6,8
P2O5 52,35 48,77 32,09 43,4
K2O 37,09 34,56 22,73 30,7
Мінеральними добривами N #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ!
P2O6 #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ!
K2O #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ! #ЗНАЧ!
#ЗНАЧ!
     В цьому розділі ми визначили фізичні показники обов'язкових витрат на підтримання природної родючості ґрунтів на Вашій земельній ділянці.
     Розкриті нами екологічні аспекти в деякій мірі умовні: потрібні інженерні розрахунки з урахуванням захисної дії лісосмуг, треба точно бачити – куди буде діватись змитий ґрунт. Врешті-решт розрахунки повинні бути за ротацію сівозміни.
     За даними ФАО ООН в Україні ЩОРІЧНО втрачається 500 МІЛЬЙОНІВ ТОНН ґрунту!!!
     Зі змитим ґрунтом виноситься до 23,9 млн. т гумусу, 964 тис тонн азоту, 676 тисяч тонн фосфору і 9,7 млн. тонн калію.
     Вартість втраченого багатства (гумус + NPK) по світовим цінам сягає 11 МІЛЬЯРДІВ ДОЛАРІВ!!! Це є не що інше, як надприбутки сільгоспвиробників!!!
із сайту.[2]
     Довідково: доходи Державного бюджету України на 2016 рік становлять 24.7 мільярдів доларів.
     Треба замислитись над захистом кандидатської по введенню нового стандарту в сучасному сільськогосподарському виробництві - щоб виростити 1 тонну зерна потрібно ЗНИЩИТИ 10 ТОНН ґрунту!!! Офіційно! І шоб тобі за це нічого не було!
     Держава визнає, що деградація земель та опустелювання є одними з найбільш серйозних викликів для сталого розвитку країни.
     Але грошей на Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням не дасть!
     Та й самі сільгоспвиробники не спішать замовляти проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь. Станом на 1 лютого 2013 р. з 18433 сільськогосподарських підприємств тільки 353 (1.9%) господарства мали такі проекти. 
     А навіщо їх замовляти, якщо проекти сівозмін переважно готують не фахівці, а сама методика списана з колгоспно-радгоспної системи землеробства?
     Якими повинні бути проекти землеустрою щодо організації сівозмін фахівці знають, варто лише прислухатись – і земля буде збережена і бізнес не постраждає!
Інакше можливе майбутне України через 50 років!
     Для довідки - площа суші планети Земля розподіляється наступним чином: гори - 30%, пустелі - 50%, савани і рідколісся - 30%, льодовики - 10%, і тільки 10% СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ УГІДДЯ!

[1]
http://www.xn--80adcqployo.xn--p1ai/media/file/rekdoc/13.doc
[2]
http://www-wds.worldbank.org/external/default/WDSContentServer/WDSP/IB/2014/10/27/000470435_20141027113422/Rendered/PDF/918500WP0UKRAI0E0Box385344B00OUO090.pdf